Магазин

АлФа

150.00

МайСтер Кіо. АлФа
Збірка поетично-графічних мініатюр
Рік видання: 2022
Тверда обкладинка, 144 с.

 

Збірка «АлФа» – це архівований поетичний концентрат, що навмисно має кілька сенсів, закладених в нашаруванні мінімалістичних художніх образів з віршем. Ці образи – або продовження вірша, або ілюстрація, а інколи – його заперечення. За задумкою поета, самоназва кожного окремого твору ГраВі (графіка, вірш) має взаємотяжіння елементів, які обов’язково самі кудись чи до когось притягнуться.

 

Після 24 лютого 2022-го року Кіо почав фіксувати свої емоції на папері та вирішив додати до збірки альбом «МатРашка», який відображає його бачення російсько-української війни.
«Війна – це біль, який в собі невідступно несе наша нація від постійних зазіхань. Ця битва – крайня. Лють розіллють, і себе в ній потоплять росіяни. Їх самоізоляція – така собі божевільна контрацепція від усього природного й людського. Це погляд на світ через латекс своїх неприродних переконань, збочень і глухота по відношенню до світу, частиною якого вони, на жаль, були. Цей образ має ще цілий ряд нашарувань в самозакоханій і замкнутій самій в собі культурі, яка глибше в себе… Дедалі… Дрібнішає… До… Нуля…»

Немає в наявності

Кіо МайСтер

Український поет-авангардист та художник із Миколаєва. «Ще в школі писав щось схоже на поезію, але ніколи не був задоволений тим, що виходило. Завжди чогось не вистачало. Пробував дописувати біля кожного віршика свої ж думки, оцінки, невисловлені відчуття. А якось взяв - і намалював кілька малюнків під віршем. Тоді мої поезії були знааачноооо довші. І маленький малюнок чи образ виглядав другорядним, хоч інколи і гармонійним. І лише через багато років збірки, чи себто альбоми, ставали такими, як мені хотілось. У малюнок нарешті виходило вкласти значну частину смислів, у вже маленьку поезію. А тепер інакше й не пишеться. І от, через тридцять років, починаю виймати з шухляди, трохи лячно ділитися творчістю з іншими. Це такий собі політ у космос. Де мої ГраВі - камінці, якщо і згорять, то в атмосфері. От тільки тоді - помітні і красиві метеори. І тільки в горінні їх крайній сенс. А просто в холодному самозабутті - звичайнісіньке собі холодне каміння… Що втікає...».